ШАНУЮЧИ ПОМЕРЛИХ, НЕ ЗАШКОДЬМО ЖИВИМ!

ШАНУЮЧИ ПОМЕРЛИХ, НЕ ЗАШКОДЬМО ЖИВИМ!

м. Нікополь. 1.05.2016. На недільному богослужінні у нікопольській Римо-католицькій громаді під проводом о. Йосипа не тільки розділяли Великодню радість з братами і сестрами інших конфесій, які святкують Воскресіння Христа за візантийською традицією, але і згадуючи нещодавно відзначену 30-ту річницю трагедії Чорнобиля говорили про те, що християнин не може розпинати Богом створений світ, як це робили римські воїни з Христом.
 

У зверненні до нашої християнської громади, я нагадав, що пам'ять про Чорнобиль означає не лише плекання вдячності ліквідаторам і турботу про захист прав постраждалих. Вона передбачає рівно ж відповідальне ставлення до Богом даного створіння. Вибух четвертого енергоблоку на Чорнобильській АЕС закликає нас цінувати Богом створений світ та дбати про його захист і збереження, особливо у сусідстві Нікополя з найбільшою у Європі Запорізькою АЕС, де розбудовується поруч із домівками людей ядерні могильники і продовжується понад проектна експлуатація старих ядерних реакторів.
Разом і з тим, напередодні традиційних для цієї місцевості поминальних днів, ми нагадали вірним католицької громади, про недоцільність та екологічну шкідливість використання пластикової поминальної атрибутики (вінків та квітів), у той час коли душі померлих потребують нашої молитви, а не штучних квітів і вінків, які зараз масово закуповуються для покладання на могили близьких, з тим, щоб через деякий час бути спаленими і забрудити повітря шкідливими для живих людей канцерогенними сполуками.
Молитва, живі квіти і поминальна лампадка буде найкращим нашим спомином для померлих.

Нагадаю, що у католицькій церкві засмічення навколишнього середовища як і недбальство за Боже Творіння з 2012 року вважається гріхом. Відповідно, в цьому також треба каятися і нести покуту.
Церква вважає гріх проти природи - одним із найважчих, адже ти несеш шкоду далеко не одній живій істоті», «Коли ми нераціонально використовуємо воду та електроенергію, засмічуємо навколишнє середовище - це прирівнюється до крадіжки, адже ти береш те, чим міг би користуватися хтось інший, але через тебе вже не буде». Відповідно, і покута за такий гріх має бути, як за те, що ти привласнив собі чуже.
 Звертаємо увагу також на шкоду весняного спалювання сухої трави і сміття: Браття і сестри це є гріх, який ми маємо визнавати у таїнстві Покаяння, тому що спалюючи суху траву, листя і сміття, особливо це можемо спостерігати у весняну пору, завдаємо шкоду Богом сотвореному світові, нищимо верхній родючий шар землі та всі живі організми, отруюємо повітря і близьких.