ВІДПОВІДЬ МІНІСТЕРСТВА НА ВИМОГИ НІКОПОЛЬЦІВ

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

(Міненерговугілля України)

01601, м.Київ, вул. Хрещатик, 30, тел.: 206-38-44, 206-38-45, ф.: 531-36-92 Е-mаіl: kаnс@mеу.еnегgу.gоу.uа, Код ЄДРПОУ 37471933

20.08.13 № 03/15-4491                          На №________від_________

Голові спілки «Громадянський дозор» Бабініну Ю.

Шановний пане Бабінін!

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 10.07.2013 №25566/1/1-13 Міненерговугілля розглянуло звернення спілки «Громадянський дозор» та повідомляє.

На  п. 1 резолюції нікопольців:

 Піклуючись про безпеку України та густонаселеного регіону розміщення Запорізької АЕС, про здорове майбутнє для нинішніх та прийдешніх поколінь вимагаємо:

1. На прикладі Німеччині, Швейцарії, Італії, Мексики і Японії відмовитися від планів подальшого використання ядерної енергетики в Україні.

1.   Для України ядерна енергетика є базовою складовою національної енергетичної системи.    її    функціонування    дозволяє    зберегти    рівень    загального    виробництва електроенергії в країні та забезпечити енергетичну незалежність України в довгостроковій перспективі.

Виробництво електричної енергії в країні базується на таких основних виробниках: теплові електричні станції (ТЕС), атомні електричні станції (АЕС) та гідроелектростанції (ГЕС). Виробництво електричної енергії серед виробників розподіляється таким чином: ТЕС - 39,7%, АЕС - 47,0% та ГЕС - 5,9% (за даними 2012 року).

Сучасний стан теплової енергетики слід розглядати як критичний. Обладнання, що було введено в експлуатацію в 60-70 рр. минулого сторіччя, відпрацювало свій ресурс, фізично і морально застаріло. З кожним роком частка електроенергії виробленої на ТЕС скорочується.

Гідроенергетика - головне джерело покриття пікових навантажень енергосистеми, що сприяє вирішенню проблем стійкості української об'єднаної енергосистеми. Але виробляючи 5-7% від загального виробітку електричної енергії, ця генерація не зможе задовольняти потреби країни в електроенергії.

Відмовитися від використання ядерної енергетики Україна не в змозі, оскільки не має достатньо безпечних інших джерел енергії.

На цей час в Україні функціонують 4 АЕС з 15-ма енергоблоками. Численні перевірки міжнародних фахівців в атомній галузі неодноразово підтверджували високий рівень безпеки вітчизняних енергоблоків.

На  п.2 резолюції нікопольців:

Заборонити понад проектну експлуатацію  відпрацьованих ядерних реакторів на Запорізькій та інших АЕС України і забезпечити їх закриття згідно діючих проектних термінів.

2.  Найбільшим виробником електричної енергії в Україні є Запорізька АЕС,  частка виробітку якої становить 22% від загального виробництва. З приводу цього подовження  строку  експлуатації  енергоблоків  Запорізької АЕС  -  питання  стратегічне,  позитивне  вирішення якого є запорукою енергетичної незалежності країни та добробуту її громадян.

Україна, враховуючи міжнародний досвід, почала перші кроки в цьому напрямку: у 2010 році   продовжено термін експлуатації двох енергоблоків Рівненської АЕС. У грудні 2012 року закінчився проектний термін експлуатації енергоблока № 1 Южно-Української АЕС. Він відпрацював майже ЗО років з моменту введення в дію, і сьогодні повним ходом йде підготовка до його понадпроектної експлуатації.

У грудні 2014 року закінчується встановлений проектом термін експлуатації енергоблока № 1, а в липні 2015 року - енергоблоку № 2 Запорізької АЕС. Тому роботи в рамках продовження терміну експлуатації на блоках № 1, 2 Запорізької АЕС ведуться одночасно. Запорізька АЕС часто виступає першопрохідцем у виконанні тих чи інших робіт, і продовження строків експлуатації енергоблоків № 1, 2 не є винятком. Це пілотний проект, досвід якого зможуть використовувати інші АЕС з реакторами типу В-320.

У світовій практиці продовження терміну експлуатації АЕС є розповсюдженим і звичайним явищем. У США ресурс атомних енергоблоків подовжують в цілому до 60 років, що вдвічі перевищує офіційний проектний термін експлуатації. Аналогічним шляхом ідуть і інші країни, зокрема Росія, де термін служби подовжено вже на кількох блоках. На десять років продовжено термін експлуатації фінській АЕС Ловіса, проведені відповідні підготовчі роботи на угорській АЕС Пакш. Світовий досвід дає підстави стверджувати, що рівень ядерної безпеки енергоблоків з продовженим терміном експлуатації не нижчий, ніж на звичайних.

Питання продовження термінів експлуатації діючих ядерних установок у понадпроектний термін врегульовано статтею 6 Закону України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення», відповідно до якої «рішення щодо продовження терміну експлуатації існуючих ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, приймається органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на підставі висновку державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки шляхом внесення змін до ліцензії на експлуатацію ядерної установки або об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами». Відповідно до статті 1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» атомні електричні станції належать до категорії ядерних установок, які мають загальнодержавне значення.

Відповідно до «Загальних вимог до продовження експлуатації енергоблоків АЕС у понадпроектний строк за результатами здійснення періодичної переоцінки безпеки», затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 26.11.2004 № 181, рішення про доцільність здійснення організаційно-технічних заходів щодо продовження терміну експлуатації енергоблока АЕС приймає експлуатуюча організація, виходячи з можливості забезпечення безпеки на рівні, який встановлено в чинних нормах та правилах з ядерної та радіаційної безпеки.

Таким чином, питання продовження терміну експлуатації АЕС повністю врегульоване чинним законодавством у сфері використання ядерної енергії, пропозиція про запровадження мораторію на продовження експлуатації енергоблоків АЕС у понадпроектний термін не має підстав.

На  п.3 резолюції нікопольців:

Прийняти нову Енергетичну стратегію України, спрямовану  на без’ядерне майбутнє, широке впровадження енергоощадливих технологій та розвиток   альтернативної енергетики.

3. На даний час на затвердженні Уряду знаходиться Оновлена Енергетична стратегія України до 2030 року, яка спрямована на зниження імпорту енергоносіїв та розвиток відновлюваної енергетики. її мета - збільшення частки відновлюваних джерел енергії в загальному енергобалансі від 4% в 2005 році (у тому числі 3,2% - велика гідроенергетика) до 10% в 2030 році. Очікується, що завдяки збільшенню частки поновлюваних джерел енергії та використання інших джерел енергії в межах країни імпорт енергоносіїв скоротиться з 54,5% у 2005 році до 11,7% у 2030 році. Частка енергії з відновлюваних джерел у 2030 році має сягнути 10%.

Ядерна енергетика є і буде важливим компонентом у забезпеченні енергетичної безпеки України в середньо- і довгостроковій перспективі, слугуватиме однією з основ забезпечення сталого розвитку національної економіки. її зростаюче значення знайшло відображення і в Енергетичній стратегії України до 2030 року.

Реалізація Енергетичної стратегії має забезпечити перетворення України на впливового та активного учасника міжнародних відносин у сфері енергетики, зокрема через участь у міжнародних і міждержавних утвореннях та енергетичних проектах.

На  п.4 резолюції нікопольців:

Припинити  подальше розміщення відпрацьованого ядерного палива ЗАЕС у густонаселеному регіоні та забезпечити його перевезення у централізоване сховище, що будується  в зоні відселення ЧАЕС.

4.   Запорізька АЕС першою серед атомних електростанцій України побудувала на території проммайданчика  сухе  сховище  відпрацьованого ядерного  палива (ССВЯП),  розраховане на безпечне зберігання відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) протягом 50 років.

За проектом сховище розраховане на 380 контейнерів, у яких можна помістити 9000 зборок з ВЯП. Воно зможе прийняти ВЯП Запорізької АЕС за весь період її експлуатації. Проект було узгоджено з Державним органом ядерного регулювання України.

Показники безпеки зберігання ВЯП на ССВЯП, які фіксуються протягом усього часу експлуатації, не тільки збіглися з прогнозами, які робилися під час проектування сховища, але і є набагато кращими за параметрами, ніж ті, що очікувалися.

Радіаційна обстановка на території санітарно-захисної зони ЗАЕС (у радіусі 2,5 км від станції) і в 30-кілометровій зоні спостереження знаходиться на рівні природного фону, характерного для регіону розташування станції. Жодного впливу ССВЯП на рівень радіаційного фону в регіоні розташування ЗАЕС не виявлено. Разом з тим адміністрація ЗАЕС чітко виконує всі вимоги з безпечної експлуатації, передбачені проектом сховища, у тому числі і стосовно додаткових засобів безпеки ССВЯП. З метою дотримання проектних величин радіаційної обстановки по периметру майданчика ССВЯП зведена радіаційно­захисна стіна, яка передбачена проектом ССВЯП.

За весь період експлуатації ССВЯП не зафіксовано порушень меж і умов безпечної експлуатації. Контроль радіаційних параметрів експлуатації ССВЯП проводиться згідно з регламентом радіаційного контролю, узгодженим з Держатомрегулювання та СЕС МОЗ України. Щорічно на адресу Держатомрегулювання надсилаються звіти стосовно параметрів експлуатації ССВЯП та параметрів навколишнього середовища у регіоні розташування сховища.

Завантаження ВЯП у контейнери, їх встановлення та експлуатація на майданчику ССВЯП здійснюється під постійним контролем МАГАТЕ.

Відмова від використання ССВЯП на ЗАЕС призведе до суттєвих додаткових витрат, пов'язаних з вивезення ВЯП з енергоблоків ЗАЕС до Російської Федерації.

У цей час ВЯП з українських атомних електростанцій (за винятком Запорізької АЕС) вивозяться на зберігання до Російської Федерації, причому витрати на зберігання і переробку ВЯП ростуть з кожним роком.

На  п.5 резолюції нікопольців:

Припинити  безперервну продувку ставка-охолоджувача ЗАЕС у Дніпро та    забезпечити будівництво за державні кошти у м. Нікополі нових водоочисних споруд питного споживання.

5.   За  проектом  технічне  водопостачання  Запорізької  атомної  електростанції - оборотне і базується на ставку-охолоджувачі, бризкальних басейнах та градирнях.

Запорізька атомна електростанція технологічно тісно пов'язана з Каховським водосховищем. Вона бере свіжу воду, пропущену через ЗаТЕС як підживлення ставка-охолоджувача, і ставок-охолоджувач продувається в Каховське водосховище з витратою близько 10 м³/с цілий рік. Продування ставка-охолоджувача ВП ЗАЕС є необхідною штатною технологічною операцією з точки зору забезпечення безпечної експлуатації станції, що передбачено проектною і нормативною документацією із забезпечення надійності та безпеки основного технологічного устаткування енергоблоків.

Відповідно до затвердженого регламенту продування ставка-охолоджувача з 1994 року і по 2005 рік здійснювалося протягом 9-ти місяців року (виключаючи період нересту риби) з витратою 6-20 м³/с. Починаючи з 1 квітня 2005 р., продування ставка-охолоджувача проводиться безперервно відповідно до:

-         рішення  №  4  від   15   травня   1995   року   спільної  колегії  Мінекобезпеки  і Держкоматому України;

-         « Регламенту проведення продування ставка-охолоджувача ВП ЗАЕС в Каховське водосховище» 00.ВВ.РГ.01Б, узгодженого з обласним органом Мінприроди і місцевим органом МОЗ;

«Графіка відбору проб води в Каховському водосховищі і ставку-охолоджувачі для визначення бактеріологічних показників, радіоактивних і хімічних речовин при проведенні продування ставка-охолоджувача», узгодженого з обласним органом МОЗ.

Безперервне продування ставка-охолоджувача не впливає на якість води в Каховському водосховищі. Штучних джерел забруднення Каховського водосховища від виробничої діяльності Запорізької АЕС не виявлено.

Контроль якості води Каховського водосховища і ставка-охолоджувача ВП ЗАЕС здійснюється з частотою, що визначається мінливістю показників хімічного складу і ступенем дотримання допустимих концентрацій контрольованих показників хімічного складу Каховського водосховища, але не рідше, ніж один раз на місяць, у дев'яти контрольних пунктах.

За процесом продування, зокрема за хімічним складом води, що надходить до Каховського водосховища зі ставка-охолоджувача ЗАЕС, ведуть постійний контроль лабораторії Запорізької АЕС і низка незалежних контролерів - Мінприроди і його Запорізьке управління, обласна, Енергодарська, Нікопольська і Кам'янсько-Дніпровська санітарно-епідеміологічні станції, а також інші контролюючі організації.

Результати багаторічних спостережень за водними об'єктами району розташування ЗАЕС свідчать про те, що вода ставка-охолоджувача за своїми показниками в основному відповідає воді Каховського водосховища. Украй незначне перевищення вмісту деяких хімічних елементів у воді ставка-охолоджувача порівняно з водою Каховського водосховища обумовлене, перш за все, підвищенням їх концентрації через активне випаровування води із ставка, зважаючи на її порівняно вищу температуру.

Для контролю якості води і контролю впливу ЗАЕС на навколишнє середовище проводиться періодичний вилов риби з метою визначення вмісту в ній шкідливих речовин і забруднювачів. Усі проведені до цього часу відбори показували, що риба, яка мешкає в ставку-охолоджувачі, повністю відповідає екологічним вимогам, що пред'являються до продукції харчового призначення.

Що стосується будівництва очисних споруд питного водоспоживання у м. Нікополі, то це питання знаходиться в компетенції місцевих органів влади.

На  п.6 резолюції нікопольців:

Забезпечити державне страхування та фінансування діагностики і лікування мешканців м. Нікополя від екологозалежних  хвороб, спричинених радіаційно-антропогенним  впливом ЗАЕС,   зокрема захворювань щитовидної залози.

6. Медичні огляди, профілактичні заходи здійснюються відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Кошти на реалізацію заходів забезпечується державним бюджетом (через обласні казначейства) та за рахунок спецфондів з господарської діяльності СЕС. Кошти з імунопрофілактики (вакцинація) населення забезпечують також місцеві бюджети.

На теперішній час існує законодавчо визначена система профілактичних медичних оглядів та обстежень населення:

•         діти з дня народження та до 15 років знаходяться під наглядом педіатрів дитячої поліклініки, до досягнення ними 21 року - під наглядом дорослої поліклініки, а хлопчики додатково - медичних призивних комісій;

•         жінки дітородного віку також знаходяться під наглядом жіночих консультацій;

•         працівники підприємств та установ щорічно або один раз у два роки проходять медичні профілактичні огляди;

•         при виявлені патологічних змін у стані здоров'я діти та дорослі направляються до спеціалізованих медичних закладів.

Разом з тим, у Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення умов соціально-економічної компенсації ризику населення що проживає в зоні спостереження» (реєстр. №2107а), положення якого спрямовані на поліпшення медичного обслуговування шляхом медичного страхування представників найбільш соціально незахищених верств населення, а саме -мешканців зони спостереження. Програма страхування буде включати забезпечення безкоштовними медичними послугами (цілодобовий та денний стаціонар), безкоштовними медикаментами і витратними матеріалами, надання швидкої медичної допомоги, лікування злоякісних новоутворень, туберкульозу, цукрового діабету тощо.

Впровадження медичного страхування на територіях зон спостереження вітчизняних АЕС створить умови більш інтенсивного розвитку страхової медицини на регіональному рівні.

Що стосується радіаційно-антропогенного впливу АЕС, то можна відзначити, що у цілому реальний радіаційний вплив АЕС на природне середовище є набагато (у10 і більше разів) меншим припустимого. Якщо врахувати екологічну дію різноманітних енергоджерел на здоров'я людей, то серед невідновлюваних джерел енергії ризик від нормально працюючих АЕС мінімальний як для працівників так і для населення. Глобальний радіаційний внесок атомної енергетики на всіх етапах ядерного паливного циклу нині становить близько 0,1 % природного фону і не перевищить 1 % навіть при найінтенсивнішому її розвитку в майбутньому.

На  п. 7-8  резолюції нікопольців:

7.     Забезпечити спрямування коштів компенсації ризику проживання в 30-ти км. зоні АЕС на цілі охорони здоров’я та екологічної безпеки громадян.

8. Забезпечити пільговий безлімітний режим споживання електричної енергії у зоні спостереження АЕС в розмірі 50% від діючого тарифів  для населення.

7 та 8. Чинне українське законодавство закріплює право населення територій, де розміщені ядерні установки (зокрема, енергоблоки АЕС), на соціально-економічну компенсацію ризику від їх діяльності.

Так, стаття 12 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» наголошує:

«Населення територій, на яких розміщуються підприємства з видобування і переробки уранових руд, ядерні установки, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від їх діяльності, у тому числі на: пільги з оплати за спожиту електричну енергію за тарифом, що встановлюється відповідно до Закону України «Про електроенергетику» для населення, яке постійно проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій».

Відповідно до статті 17 Закону України «Про електроенергетику» тариф на електроенергію для населення, яке постійно проживає у 30-кілометровій зоні атомних електростанцій, встановлюється у розмірі 70 відсотків діючого тарифу.

Згідно з нормами:

статті 12^і Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» експлуатуючі організації (оператори) ядерних установок сплачують збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, в розмірі одного відсотка від обсягу реалізації електроенергії, що виробляється на атомних електростанціях України, за відповідний період;

статі 12² Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» кошти від збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, спрямовуються у вигляді субвенції зі спеціального фонду Державного бюджету України до спеціальних фондів бюджетів обласних, районних, міських рад монофункціональних міст - супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд, на територію яких поширюються відповідні зони

спостереження платників збору, і розподіляються між цими бюджетами в такому співвідношенні:

обласні бюджети – З0 відсотків;

бюджети районів та міст обласного підпорядкування зон спостереження (за винятком монофункціональних міст - супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд) — 55 відсотків;

бюджети монофункціональних міст - супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд -15 відсотків.

Відповідно до чинного законодавства ці кошти надходять до спеціального фонду державного бюджету, звідти - до місцевих бюджетів (у тому числі і до місцевого бюджету м. Нікополя). А місцеві органи влади повинні звітувати, на що і в якому обсязі витрачені ці кошти (згідно з чинним законодавством кошти повинні бути спрямовані на будівництво, реконструкцію, капітальний і поточний ремонт об'єктів спеціальної соціальної інфраструктури).

Разом з тим, у Верховній Раді України 22.05.2013 зареєстровано законопроект 2107а яким, зокрема, пропонується збільшити розмір Збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення яке проживає на території зон спостереження атомних електростанцій від їх діяльності до 2%.

Другий відсоток коштів, отриманих від реалізації електроенергії, що виробляється атомними електростанціями пропонується спрямовувати на забезпечення медичним страхуванням дітей, інвалідів та пенсіонерів, що проживають на територіях зон спостереження, і розподілятись між бюджетами районів, міст обласного підпорядкування, монофункціональних міст-супутників ядерних установок пропорційно кількості проживаючих дітей, інвалідів та пенсіонерів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, ДП НАЕК «Енергоатом» вживає всіх заходів для повної реалізації положень статті 12 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». Так, починаючи з 2010 року, до 01.08.2013 ДП НАЕК «Енергоатом» перераховано до спеціального фонду Держбюджету 514 млн 723 тис. гривень.

На  п. 9  резолюції нікопольців:

Забезпечити виконання протиаварійних заходів і йодопрофілактики для населення регіону Запорізької АЕС в радіусі 50 кілометрів від АЕС.

9. Рівень експлуатації і безпека Запорізької атомної станції має один з найвищих показників не тільки в Україні, але і в СНД, що вже неодноразово високо оцінювалося міжнародними експертами.

За більш ніж 29 років роботи Запорізької АЕС колектив станції заслужив, щоб йому довіряли жителі регіону розташування ЗАЕС, оскільки на межі проммайданчика станції на будь-яких приладах фіксується тільки природний радіаційний фон, який був тут до будівництва АЕС. Тривале спостереження за радіаційною обстановкою в районі розташування Запорізької АЕС показало, що питома радіоактивність харчових продуктів і води, стан радіаційного фону в зоні спостереження за період роботи Запорізької АЕС практично не змінився.

Усі показники з приводу впливу ЗАЕС на навколишнє середовище знаходяться в нормі. Всі контролюючі, перевіряючі та інспектуючі органи (як національні, так і міжнародні) не мають стосовно цього питання жодних претензій до роботи станції.

Відповідно до статті 8, розділу 2 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад (а не Запорізька АЕС) зобов'язані надавати населенню через засоби масової інформації оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, про виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру,

методи та способи їх захисту, вжиття заходів щодо забезпечення безпеки.

Заходи йодопрофілактики визначені «Порядком здійснення йодної профілактики серед населення України у разі виникнення радіаційної аварії», затвердженим Держатомрегулювання України (наказ від 08.11.2011 № 154), і здійснюються місцевими органами виконавчої влади.

На  п. 10  резолюції нікопольців:

Встановити інформаційні радіометричні  табло у громадських місцях Нікополя та інших населених пунктах зони   спостереження АЕС.

10. Запорізька АЕС виконує всі встановлені законодавством України вимоги щодо інформування громадськості з питань діяльності станції. Усю необхідну інформацію будь-який громадянин може отримати безкоштовно в інформаційному центрі Запорізької АЕС.

З оперативною інформацією про діяльність ЗАЕС можна ознайомитися на загальнодоступному автовідповідачі начальника зміни станції ВП ЗАЕС (телефон: 06139-5-68-02, інформація змінюється три рази на добу і є оперативною і достовірною). В Інтернеті є сайт Запорізької АЕС (лулуду.прр.гр.иа), на якому також загальнодоступною є величезна за обсягом інформація про діяльність Запорізької АЕС, а також інформація стосовно параметрів з автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки в зоні спостереження у режимі он-лайн.

Інформація про роботу ЗАЕС щодня передається факсом або електронною поштою в органи державної влади, представникам громадських організацій і засобам масової інформації населених пунктів зони спостереження. На ці адреси також передається інформація про підсумки роботи ЗАЕС за місяць та інформація про всі важливі події на ЗАЕС.

Питання встановлення радіометричних табло з інформування населення входить до компетенції місцевих органів виконавчої влади.

З повагою

Заступник Міністра                                                                С.М. Чех

Царьов 2063858